За задумом автора панорами Ф. А. Рубо відвідувачі з вершини Малахового кургану бачать те, що відбувається рано вранці 6(18) червня 1855 р. Цього дня союзники зробили перший штурм міста. Вісім французьких та англійських дивізій чисельністю 43 тис. чоловік штурмують севастопольські укріплення, які захищають 24 тис. російських військ.

Відвідувачі, знаходячись на оглядовому майданчику, опиняються ніби в епіцентрі зображених подій. У перекладі з грецької мови слово «панорама» означає «бачу все навколо». Величезна картина завдовжки по колу 115 м, заввишки 14 м, насичена безліччю епізодів із великою кількістю дійових осіб (на полотні зображено до 4 тис. фігур), залишає незабутнє враження. Перед живописним полотном — предметний план, що доповнює картину битви, площею близько тисячі квадратних метрів, де глядач бачить гармати, вози, ядра, землянки й бліндажі. Панорамна форма картини дозволяє показати події, що відбуваються одночасно на великому просторі. Масштабні батальні сцени чергуються з жанровими епізодами бойового життя захисників міста.
На тлі краєвиду Севастополя та його бухт, що відкривається з оглядового майданчика, — зруйновані міські споруди, дим від пожеж. У тиловій частині бастіону Малахового кургану — перев’язувальний пункт, де ні на хвилину не припиняється робота медиків, що рятують поранених. Професор М. І. Пирогов, в забризканому кров’ю фартусі, віддає розпорядження фельдшеру. Штурм у розпалі, обидві ворогуючі сторони несуть втрати.

Ось дівчина принесла на батарею відра з водою. Це дочка загиблого матроса Дарина Михайлова — перша в Росії народна сестра милосердя, що надає допомогу пораненим на полі бою. «Севастопольською» охрестила її народна чутка.

Усьому Севастополю було відомо також ім’я відважного матроса, учасника зухвалих бойових вилазок у стан ворога Петра Кішки. Разом із своїм другом Федором Заїкою він повертається на бастіон після нічної вилазки.

Композиційний центр панорами — захисна башта Малахового кургану. Тут розмістився командний склад бастіону, пороховий льох, перев’язувальний пункт. Ліворуч башти зображений адмірал П.С. Нахімов, що спостерігає за боєм. На цьому місці він був смертельно поранений 28 червня(10 липня) 1855г.

На правому фланзі Малахового кургану — тимчасово захоплена французами батарея Жерве. Тут іде рукопашний бій — кульмінаційний момент панорами.

Сприйняття зображених подій посилюється відтворенням гуркоту вибухів і свисту ядер, що летять, артилерійської канонади й рушничної стрілянини, звуків сигнального ріжка й переможним передзвоном.

Більше 150-ти років тому закінчилася Кримська війна… Нащадки колишніх супротивників, віддаючи належне доблесті учасників севастопольської епопеї, захоплюються цим чудовим пам’ятником — панорамою «Оборона Севастополя 1854 — 1855 рр.».

Відвідання експозиційної зали, розташованої на першому поверсі будівлі, передує знайомству з панорамою.

У музейній експозиції розповідається про Кримську війну, про її найважливіші морські й сухопутні битви. Перший розділ присвячений подіям оборони Севастополя, її керівникам — адміралам В. 0. Корнілову й П. 3. Нахімову, генералу Е. І. Тотлебену, морським і сухопутним офіцерам. Не забуті й прості учасники севастопольської епопеї: солдати, матроси, жителі міста.

У декількох вітринах експонуються прапори, моделі кораблів, зброя, мундири, нагороди й інші реліквії часів Кримської війни.

Доповнює експозицію діорама «Підземно-мінна війна в Севастополі», присвячена подвигу руських саперів, які не дали можливості французам підвести міни під укріплення міста й зруйнувати його підземними вибухами.

Розповідають експонати й про організацію лікувальної справи під час Кримської війни. Доктор медицини, академік М. І. Пирогов добровільно прибув до Криму для організації допомоги пораненим. Саме в Севастополі він вперше в масовому масштабі застосував наркоз, антисептики, гіпсові пов’язки при лікуванні бойових ран.

У Кримській війні вперше на полі бою як сестри милосердя були присутні жінки. Однією з героїнь оборони міста стала Даша Севастопольська (Михайлова), що самовіддано доглядала за пораненими.

Засновницею руху сестер милосердя стала англійка Флоренс Найтінгел, що немало зробила для організації належного догляду за пораненими й хворими. З тих пір без сестер милосердя не обходиться жодна війна.

Експозиція знайомить з історією створення панорами. Цей видатний твір батального живопису й монументальний пам’ятник героїзму захисників Севастополя був створений живописцем Ф. А. Рубо (1856 — 1928) на замовлення уряду Росії. Панорама «Штурм б червня 1855 р.» (так спочатку називалася Севастопольська панорама) створювалася протягом 3-х років. Для панорами в місті була побудована спеціальна кругла будівля за проектом військового інженера
0.1. Енберга за участю архітектора В. І. Фельдмана.

Панорама була відкрита 14 (27) травня 1905 р. — до 50-річчя севастопольської оборони й відразу стала неймовірно популярною. Приймала відвідувачів вона й під час другої оборони міста в 1941— 1942 рр.

Фашистською авіацією будівля панорами була зруйнована, полотно панорами загорілося. Частина живописного полотна, розрізаного на шматки при порятунку, була вивезена з міста в останні дні оборони.

Після війни авторитетна комісія визнала, що відновленню панорама не підлягає. Тоді було ухвалене рішення за врятованими й відреставрованими фрагментами наново намалювати полотно панорами. Ця робота була виконана творчим колективом художників, який очолювали академіки живопису В. М. Яковлєв, а після його смерті — П. П. Соколов-Скаля. Одночасно було відновлено й саму будівлю.

16 жовтня 1954 р. — до 100 — річчя початку першої севастопольської оборони — панорама знов прийняла відвідувачів. І продовжує приймати їх зараз, викликаючи неослабний інтерес у народу.

Будівля всесвітньо відомої панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.» розташована на Історичному бульварі. Один із найстаріших бульварів міста — меморіальний комплекс пам’ятників першої оборони Севастополя — має загальнонаціональне значення.

За часів Кримської війни тут проходила оборонна лінія й знаходилося головне укріплення центральної частини міста — бастіон, що одержав номер 4. Для його підсилення поблизу спорудили Язонівський редут і 27 номерних артилерійських батарей.

На початку жовтня 1854 р. командування союзників вибрало четвертий бастіон і прилеглі до нього укріплення головною метою атаки. День і ніч піддавалися вони сильному артилерійському й рушничному обстрілу з боку англійських і французьких батарей.

Після Кримської війни міська влада почали упорядковувати четвертий бастіон, як «найбільш пам’ятний бойовий пункт». У 1904 — 1905 рр. до 50-річчя героїчної оборони Севастополя та в подальші декілька років були споруджені більшість пам’ятників на бульварі, які можна оглянути й зараз.

Пам’ятник Е. І. Тотлебену, військовому інженеру, одному з керівників першої Севастопольської оборони. Він очолив спорудження укріплень навколо міста, за його планом велася підземно-мінна війна.

Постамент пам’ятника зображає частину оборонного укріплення з фігурами солдатів і матросів. Цей монумент споруджений в 1909р. і вважається пам’ятником не тільки Тотлебену, але і представникам різних родів військ, що захищали Севастополь.

Пам’ятник воїнам Язонівського редуту (Язон — назва бригу, команда якого спорудила редут). Цей редут захищав артилерійський підпоручик Лев Толстой. На основі своїх вражень майбутній письменник створив знамениті «Севастопольські оповідання». Зараз на бульварі встановлена гранітна стела на честь великого письменника.

Пам’ятник воїнам 4-го бастіону знаходиться недалеко від будівлі панорами в тому місці, де проходила лінія оборони. Монумент, увінчаний староруським шоломом, споруджений в 1905 р.

Недалеко від нього відтворені бойові позиції однієї з батарей із бруствером і гарматами. Бутафорські кошики з землею та мішки з піском — бетонні, а гармати — справжні, з числа тих, що були зняті з кораблів і встановлені на бастіонах.